POLYNOVE POLE

Ти ідеш, блукаєш
По сирій землі
Ти когось шукаєш
В сірій далині
Раниш босі ноги
Об суху стерну
А навколо - поле
Гіркого полину

Ти біжиш тим полем,
Падаєш без сил
Змахуєш до неба
Залишками крил
І змією в душу
Заповзає страх:
Полинове поле -
Безконечний шлях

Як пройдеш пів поля
То згадаєш всіх
Хто ішов з тобою
Та дійти не зміг
Ти згадаєш радість,
Ти згадаєш сміх,
Сивина на скроні,
Як на душу - гріх

А у того поля
Випалений край
Ти заплатиш болем
За пережитий рай
А на тому краї -
Квіти і хрести
Бо життя прожити -
Поле перейти.